Історія Стародавнього Єгипту: експрес-курс для мандрівника

Стародавній Єгипет існував близько 3000 років — довше, ніж проміжок між Клеопатрою та вами. Історики ділять цей величезний відрізок на три великі кульмінації: Давнє царство (приблизно 2686–2181 рр. до н. е.), коли зводили піраміди Гізи; Середнє царство (близько 2055–1650 рр. до н. е.), літературна й адміністративна золота доба; і Нове царство (близько 1550–1069 рр. до н. е.), імперська епоха храмів Луксора, Долини царів, Тутанхамона й Рамзеса II. Між цими вершинами й після них наставали нестабільні «Перехідні періоди», потім грецькі Птолемеї (родина Клеопатри) та римське панування, і зрештою християнський та ісламський Єгипет. Вивчіть цей хребет — і країна перестане бути безладом руїн, а стане однією безперервною історією, якою можна пройтися.

Зауваження про дати, перш ніж ми почнемо: єгиптологи досі сперечаються про точні роки, особливо в сивій давнині, тож більшість чисел, які ви побачите (тут і на музейних табличках), — це обґрунтовані оцінки, що можуть коливатися на десятиліття. Не переймайтеся точними цифрами. Закарбуйте у голові порядок подій — і все, що ви відвідуєте, стане на свої місця.

Коротка версія: часова лінія Єгипту з першого погляду

До фараонів: додинастичний період і об'єднання Нармером

Єгипет починався як дві землі. Верхній Єгипет був вузькою південною долиною Нілу; Нижній Єгипет був широкою північною Дельтою. Близько 3100 року до н. е. південний цар, за традицією названий Нармером (якого часто ототожнюють із легендарним Менесом), завоював північ і злив обидві землі в одне царство — засновницький акт єгипетської цивілізації. Доказ можна побачити в Каїрі: Палетка Нармера, різьблена шиферна плита, що зображує царя в коронах обох земель, — один із найважливіших об'єктів Єгипетського музею на площі Тахрір. Це об'єднання — причина, чому фараони назавжди йменували себе «Володарем Двох Земель» і носили червоно-білу подвійну корону.

Давнє царство: доба пірамід

Це епоха, яку більшість людей уявляє, думаючи про «стародавній Єгипет», і вона старіша майже за все інше, що ви побачите будь-де на Землі. Прорив стався за Джосера, чий архітектор Імхотеп склав камінь у Східчасту піраміду в Саккарі (близько 2670 р. до н. е.) — першу у світі велику кам'яну споруду. Нещодавно знову відкрита після реставрації, Саккара — одна з найвдячніших половин дня поблизу Каїра й значно тихіша за Гізу.

Далі прийшов Снофру, великий експериментатор, який збудував три піраміди в Дахшурі — зокрема Ламану піраміду (де кут змінюється на півдорозі вгору) та Червону піраміду, першу справжню піраміду з гладкими гранями. Його син Хеопс потім звів Велику піраміду Гізи близько 2560 року до н. е.: приблизно 2,3 мільйона кам'яних блоків, найвища споруда, яку люди будували протягом майже 4000 років. Син Хеопса Хефрен збудував другу піраміду Гізи й, майже напевно, Великого Сфінкса, що її охороняє.

Тож коли хтось запитує, скільки років пірамідам — пірамідам Гізи близько 4500 років. Вони вже були давніми руїнами, коли народилася Клеопатра, і були старішими для неї, ніж вона є для нас. Повний розклад квитків, часу й того, що всередині, дивіться в нашому путівнику пірамідами Гізи та путівнику Великим Сфінксом Гізи.

Ви побачите Давнє царство в: Гізі, Саккарі, Дахшурі та новому Великому єгипетському музеї (GEM) поблизу пірамід, який тепер повністю відкритий із найбільшою у світі колекцією Тутанхамона й високою залою скульптури Давнього царства.

Середнє царство: возз'єднання та золота доба

Після того як Давнє царство розпалося на понад століття безладу (Перший перехідний період), фіванський цар Ментухотеп II возз'єднав Єгипет близько 2055 року до н. е. й започаткував Середнє царство. Це була класична доба Єгипту — епоха його найкращої літератури, міцнішого управління та фараонів на кшталт Сенусерта III, які просунули кордон глибоко в Нубію. Середнє царство залишило менше грандіозних пам'яток, ніж епохи обабіч, тож мандрівники здебільшого зустрічають його в музеях і в найдавніших фундаментах Карнака. Його столиця розташовувалася поблизу родючого оазису Фаюм на південний захід від Каїра, що й досі є чудовою одноденною поїздкою до озера й сільськогосподарських угідь.

Гіксоси та Другий перехідний період

Середнє царство згасло, і вперше іноземці правили частиною Єгипту: гіксоси, левантійські царі, які контролювали північну Дельту приблизно з 1650 року до н. е. Єгиптяни їх ненавиділи, але вчилися в них — гіксосам приписують запровадження запряженої кіньми колісниці та складеного лука, знарядь, які єгиптяни невдовзі обернуть проти всіх інших. Фіванські царі зрештою вигнали їх, і ця визвольна війна перейшла прямо в найблискучішу главу Єгипту.

Нове царство: імперія, Луксор і великі імена

Якщо є одна епоха, яку варто зрозуміти для подорожі Нілом, то це саме вона. Приблизно з 1550 року до н. е. Єгипет став справжньою імперією, що простягалася в Сирію й глибоко в Нубію, а його багатство лилося в храми й гробниці навколо Луксора — стародавніх Фів. Майже все у класичний луксорський день належить Новому царству.

Хатшепсут (правила приблизно 1479–1458 рр. до н. е.) була однією з дуже небагатьох жінок, які правили як фараон у власному праві, і однією з найуспішніших. Вона відправляла торговельні флоти в землю Пунт і збудувала приголомшливий терасований храм у Дейр-ель-Бахарі, вирубаний у скелях навпроти Луксора на іншому березі річки — дивіться наш путівник храмом Хатшепсут. Її пасинок Тутмос III став найбільшим воїном-царем Єгипту, вигравши битву за битвою й розтягнувши імперію до найширших меж.

Потім прийшов найдивніший цар з усіх: Ехнатон (близько 1353–1336 рр. до н. е.), «фараон-єретик». Він відмовився від багатьох богів Єгипту заради єдиного сонячного диска, Атона, і переніс увесь двір до цілком нового пустельного міста Амарна в релігійній революції, що скандалізувала жрецтво. Вона не пережила його. Його молодий наступник відновив старих богів і змінив своє ім'я з Тутанхатона на Тутанхамона — хлопчик-цар, який помер близько 1323 року до н. е. у віці близько 19 років. За свого часу він був незначним правителем, але оскільки його гробниця в Долині царів збереглася майже недоторканою до того, як Говард Картер відкрив її у 1922 році, його золота маска стала обличчям стародавнього Єгипту. Цей скарб тепер зберігається повністю у Великому єгипетському музеї.

Останнім із великих будівничих був Рамзес II, «Рамзес Великий» (правив приблизно 1279–1213 рр. до н. е.), який царював 66 років, породив десятки дітей і викарбував своє ім'я на більшій кількості каменю, ніж будь-який фараон до чи після нього. Він завершив величезну гіпостильну залу в Карнаку, звів колосальний Рамессеум на західному березі й вирубав гірські храми Абу-Сімбела в далекій південній Нубії — славнозвісно врятовані від підвищення Нілу в 1960-х і перенесені блок за блоком на вищий рівень. Найближче місто Асуан є базою для їх відвідин; дивіться чим зайнятися в Асуані.

Фараони Нового царства перестали будувати піраміди (надто помітні для грабіжників гробниць) і натомість вирубали приховані скельні гробниці в єдиній пустельній долині навпроти Луксора. Знайдено понад 60. Наш путівник Долиною царів розповідає, яким гробницям надати перевагу і як придбати додаткові квитки до гробниць Тутанхамона й Сеті I.

Стоячи серед цих руїн два століття тому, дослідник Джованні Бельцоні дивувався, «як народ, що колись був настільки великий, аби звести ці приголомшливі споруди, міг так глибоко впасти в забуття». Це відчуття масштабу досі вражає. Про місто ширше дивіться чим зайнятися в Луксорі.

Занепад, Птолемеї та Клеопатра

Після Нового царства Єгипет знову роздробився через Третій перехідний та Пізній періоди — керований по черзі лівійцями, нубійськими фараонами з півдня й двічі персами. Місцева влада так і не відновилася повністю. У 332 році до н. е. Александр Македонський узяв Єгипет без бою, заснував Александрію, а по його смерті його полководець Птолемей започаткував грекомовну династію, що правитиме майже 300 років.

Птолемеї були іноземними царями, які переконливо грали єгипетського фараона, і вони були плідними будівничими храмів. Багато з найкраще збережених храмів, які ви відвідаєте, насправді їхні, а не стародавніх династій: Едфу (найповніший храм у Єгипті), Ком-Омбо, Дендера та прекрасний острівний храм Філе поблизу Асуана — дивіться наш путівник храмом Філе. Династія скінчилася своєю найвідомішою представницею, Клеопатрою VII (правила 51–30 рр. до н. е.), чиї союзи з Юлієм Цезарем і Марком Антонієм не змогли зупинити Рим. Її смерть у 30 році до н. е. закрила 3000 років фараонівського Єгипту й передала країну імператорам.

Римський, коптський та ісламський Єгипет

Рим століттями керував Єгиптом як своєю приватною житницею. Християнство рано пустило глибоке коріння — єгипетські християни це копти, і їхня спадщина дуже жива: стародавні церкви в Старому Каїрі, Коптський музей і віддалені пустельні монастирі. Потім у 641 році н. е. арабські війська під проводом Амра ібн аль-Аса принесли іслам, і Єгипет вступив в епоху, що сформувала сучасний Каїр: середньовічні мечеті, Цитадель, збудована Саладіном, і Аль-Азхар, один із найдавніших університетів світу. Ось чому один день у Каїрі може перенести вас від фараонівської піраміди до римського форту, до коптської церкви, до мамлюцької мечеті — уся часова лінія, складена в одному місті.

Як історія лягає на типову подорож

Більшість єгипетських маршрутів простежують часову лінію майже випадково:

• Каїр і Гіза — піраміди Давнього царства, а також GEM і Єгипетський музей, де виставлено весь відрізок, потім коптський та ісламський Каїр.
• Луксор — серце Нового царства: Карнак, Луксорський храм, Долина царів, храм Хатшепсут.
• Круїз Нілом (Луксор — Асуан) — здебільшого птолемеївські храми: Едфу, Ком-Омбо, Філе.
• Асуан і Абу-Сімбел — нубійський шедевр Рамзеса II, а також Філе.
• Александрія — грецький і римський Єгипет та втрачена столиця Клеопатри.

Знайте, у якій епосі ви стоїте, — і кожен об'єкт клацне на місце у більшій дузі, замість того щоб зливатися воєдино.

Готові побачити це на власні очі? This is Egypt проводить приватні тури з гідами-єгиптологами, що перетворюють ці камені назад на історію — перегляньте тури та враження Єгипту.